РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ
Фінансовий аналіз передбачає вивчення фінансової звітності, котра виконує ряд важливих функцій:
дає уяву про кошти та зобов’язання фірми на конкретний момент (баланс);
відомості про виручку, видатки, податки, прибутки та збитки фірми (звіт про прибутки та збитки).
Баланс представляє собою моментальну картину діяльності фірми а звіт про прибутки та збитки відображає її діяльність на протязі певного періоду часу.
За допомогою даних документів ми можемо скласти уяву про нерозподілений прибуток фірми або звіт про джерела та розподіл фондів.
Аналіз фінансового стану вигідно проводити за допомогою електронних таблиць.
Завдання та джерела аналізу
Основним завданням проведення аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємства - платоспроможним (неплатоспроможним), інвестиційно привабливим чи непривабливим.
Джерелами інформації для проведення аналізу є:
баланс підприємства за попередній рік та за звітний період, ф.1;
звіт про фінансові результати та їх використання за попередній рік та за звітний період, ф.2;
звіт про фінансово-майновий стан, ф.3 (до 1.01.2000 р.), звіт про власний капітал (після 1.01.2000 р.);
звіт про рух грошових кошів ф.4 (після 1.01.2000 р.);
звіт з праці за попередній рік та за звітний період, ф.1-ПВ, ф.3-ПВ (до 1.01.2000 р.);
звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг, ф.5-с(до 1.01.2000 р.);
розрахунок нормативу власних обігових коштів;
розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості;
звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос), ф.11-ОФ (до1.01.2000р
зведена таблиця основних показників, ф.22 (річні);
звіт про рух коштів в іноземній валюті, ф.15-зез;
бізнес-план;
матеріали маркетингових досліджень;
висновки аудиторських перевірок;
інша інформація.
Примірна схема фінансового аналізу
Для аналізу прийнято застосовувати велику кількість методів прийомів та процедур та схем. Практично кожен аналітик має свою улюблену схему.
В даному випадку пропонується схема, котра базована на детальному вивченні питань про зовнішнє фінансування.
Вище на малюнку зображені всі фактори котрі досліджуються. Розташувавши їх в певному порядку, почнемо з виявлення тенденцій та вивчимо сезонну складову фінансування компанії.
Для відповіді на питання про можливе сезонне фінансування застосовують такі інструменти як звіт про джерела та використання фондів, дані про рух коштів.
При допомозі фінансових показників досвідчений аналітик вивчає діяльність фірми з різних точок зору сподіваючись отримати вірну уяву про її фінансовий стан та рентабельність.
На даній схемі зображений фактор бізнес ризику, котрий відображає існування неминучого при функціонуванн6і фірми фактору нестабільності та невизначеності.
Аналітик вивчає ступень стабільності а отже і бізнес-ризику даної компанії.
Перераховані вище три фактори повинні враховуватись при висуненні потреби даної фірми у фінансуванні. Більш того дані фактори необхідно розглядати у комплексному взаємозв’язку.
Чим більшими є потрібні фонди, тим більша загальна потреба у фінансуванні. Проте природа фондів обумовлює найбільш підходящий тип для фінансування.
Фірмі з високою ступінню бізнес ризику в більшості випадків не рекомендують брати на себе додаткові фінансові ризики.
При виборі типу фінансування обов’язково слід оцінити фінансовий стан фірми. Чим кращий фінансовий стан тим вища ліквідність та рентабельність і тим на більший ризик можна піти при виборі фінансування.
Недостатньо визначити найкращий варіант фінансування виходячи виключно з можливостей та стану справ у фірмі, адже даний варіант фінансування повинен підходити і для інвесторів. Тільки в результаті взаємодії з можливими кредиторами буде визначатись розмір, термін та процентна ставка кредиту, к...
